"ЖИТТЯ, НАПОВНЕНЕ СВІТЛОМ": 90-РІЧЧЯ ГОВОРСЬКОЇ ТЕТЯНИ ОЛЕКСІЇВНИ
Сьогодні свій дев’яностий ювілей відзначає людина, яка прожила життя з гідністю, любов’ю до людей, до своєї професії та до України — Говорська Тетяна Олексіївна, уродженка мальовничого села Ялтушків.
Народжена в родині агронома, єдина донька в сім’ї, Тетяна Олексіївна ще дитиною пережила страхіття війни. Та попри важкі часи, батьки зробили все можливе, щоб дати доньці освіту й добру долю. Її життя — доказ того, що любов, праця і гідність здатні витримати все.
У шкільні роки вона зустріла свого майбутнього чоловіка. Разом вони вступили до Чернівецького університету, де здобули фах філологів. І з того часу — все поруч: навчання, робота, родина, вірність.
Учителі української мови та літератури, вони щедро віддавали свої знання та серце дітям. Перші уроки Тетяна Олексіївна проводила в рідному краї — у селах Підлісний Ялтушків та Ходаки. Її учні з теплом і вдячністю згадують уроки, на яких було не лише про мову й літературу, а й про людяність, культуру, любов до рідного.
Згодом доля повела родину на Одещину, де вони прожили багато років. Там виросли їхні дві донечки — Світлана і Наталя. Вони й сьогодні з особливим теплом розповідають про батьків:
«Ми мали щастя рости в родині, де нас справді виховували з глибокою повагою до людей, до слова, до гідності. Це головне, що ми передаємо тепер своїм дітям та онукам».
На жаль, у сімдесят років Тетяна Олексіївна втратила чоловіка — велике горе, яке пережила з притаманною їй гідністю. Та вона не залишилася на самоті: поруч завжди були рідні, а згодом — онуки та талановиті правнуки, її радість і гордість.
Серед них — правнук Ярослав, який став чемпіоном світу зі скелетону (зимовий олімпійський вид спорту, де спортсмен на швидкості понад 100 км/год летить льодовим треком головою вперед). Його перемога — це гордість усієї родини та ще одне підтвердження того, як міцно в цій родині укорінені сила волі, наполегливість і гідність.
З початком війни на Одещині стало неспокійно. І тоді вона повернулась до рідного Ялтушкова, де серце б’ється спокійніше, де кожен крок знайомий, де все просякнуте пам’яттю.
Тетяна Олексіївна — це жінка з неймовірною внутрішньою енергією. Гарна, охайна, поважна. Її постава, її погляд і думки зовсім не видають такого поважного віку. Її поважають усі, хто її знає. Вона щодня стежить за політикою, співпереживає подіям в Україні і щиро мріє лише про одне:
«Я бажаю лише одного: щоб Україна була Україною. Я впевнена, що вона буде ще на висоті. Я люблю Україну. Люблю свій Ялтушків. Здоров’я усім та витримки!»
Сьогодні її родина — це справжнє багатство: люблячі доньки, онуки, правнуки — розумні, творчі, сильні, добрі. І кожен із них з гордістю несе у собі її любов, принципи і вогник серця.
Говорська Тетяна Олексіївна — це символ сили, любові й мудрості.
Її життя, як пісня, у якій багато сумних нот, але ще більше світлих акордів.
З ювілеєм, дорога Тетяно Олексіївно!
Нехай Господь дарує Вам і далі добрі дні, затишок у серці та радість від кожного погляду близьких.
Низький уклін. І многая, многая літа!
