ВІСІМДЕСЯТИРІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ВІДЗНАЧИВ ВІКТОР СТРІЛЕЦЬКИЙ

ВІСІМДЕСЯТИРІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ВІДЗНАЧИВ ВІКТОР СТРІЛЕЦЬКИЙ

  15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану.

  З 1979 до 1989 р. близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». 290 українців не повернулися з Афганістану, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.

   Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах. Зараз у Збройних силах України служить близько 2 тисяч офіцерів і прапорщиків, які брали участь в афганській війні, близько 20 тисяч військовослужбовців, які виконували інтернаціональний обов'язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В'єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих точках».

  У нашому місті і в районі все менше залишається ветеранів минулої війни. Їм на зміну приходять воїни-інтернаціоналісти. Серед них кавалер орденів Слави і Трудового Червоного Прапора, колишній коваль інструментального цеху Барського машинобудівного заводу Віктор Йосипович Стрілецький. До речі, учасник бойових дій, 15 лютого, у середу, приймав вітання  з нагоди свого життєвого 80-річного ювілею.

 Ми сидимо з ним у невеличкому, але дуже затишному кабінеті голови районної ветеранської організації Надії Федорівни Кузнєцової. За чашечкою ароматного чаю та задушевною розмовою сивочолий ветеран розповів про свій непростий життєвий шлях. Йому випала складна доля, пронизана наскрізь нитками війни, але він мужньо пройшов випробування кулями, гартування війною й повернувся живим.

 Народився Віктор Стрілецький у селі Біличин, що на Вінниччині. Батько Йосип Іванович, працював головою сільської ради, згодом – головою колгоспу, мати трудилась у буряківничій ланці. В сім’ї підростало троє дітей. Війна увірвалась у життя Стрілецьких несподівано і віроломно. Йосип Іванович пішов на фронт.

 Віктор Йосипович тремтячими руками показує останній батьків лист. У ньому він розповідає,що нині воюють на півдні Польщі. Має орден Вітчизняної війни і три медалі. Батько загинув у Бельському воєводстві, відбиваючи несподівану атаку гітлерівців. За цей бій його посмертно було нагороджено орденом Слави 3 ступеня.

 А у Віктора Йосиповича теж є орден Слави III ступеня за Угорщину. В 1956 році він у складі 128 мотострілецької дивізії, після закінчення навчальної частини у м.Берегове (Закарпаття), брав участь у бойових діях на території сусідньої держави.

 «Це була справжня війна. Угорці піднялися на повстання, незадоволенні діями як власних керівників, так і радянської верхівки, яка ввела війська в Угорщину», - пригадує ветеран.

 В одному з боїв Віктор Йосипович був поранений. Спочатку бойові дії тривали не дуже активно, такі частини Радянської Армії стримували мітингуючи, стріляли лише холостими снарядами. До речі, солдати озброєні автоматами ППЩ та п’ятизарядними карабінами, всі мали холості набої. Але після того, як повсталі застосовували терор проти військовослужбовців,спалили кілька бойових машин, Маршал Жуков, дозволив застосовувати бойові набої та снаряди.

 «У нас тоді було вбито командира роти і одного нашого лейтенанта. Через Австрійський кордон в країну надходила зброя, техніка та продовольство. Рішучими діями СРСР придушив повстання», - веде далі пан Стрілецький.

 Після поранення він лікувався у Львові, потім у складі військової частини відбудовував руйнування у місті Тьокель (Угорщина).

 Віктору Йосиповичу дуже знадобилися права механізатора, здобуті ним ще у школі механізації в с. Коров’є Теофіпольського району, що на Хмельниччині. Перед армією Стрілецький встиг побувати з одногрупниками у Казахстані, де розпочалось тоді знамените підняття цілинних і перелогових земель. Вони працювали комбайнерами, механізаторами, шоферами у Некрасовській МТС Семипалатинської області.

 Після армії влаштувався на Барський машинобудівний завод, попав у підпорядкування до Коваля Леоніда Бодарецького. Пропрацював сім місяців, важко було, але терпів, учився і крок за кроком відточував свою майстерність, іноді аж до кривавих мозолів.

 Барська районна організація ветеранів щиро вітає Віктора Йосиповича Стрілецького з нагоди вісімдесятирічного ювілею. Бажає йому міцного здоров’я, довголіття, життєвої наснаги і доброї долі!

 

   Сергій НАВРОЦЬКИЙ

Фото з сімейних архівів родини Стрілецьких

 

 

 

 

 

 

  • Сподобалась новина? Поширте: