АНТОНОВ ВІКТОР
Болюча до нестерпності втрата найкращих синів України залишає глибокі рани в наших душах та серцях і криваві сліди на рідній землі, за яку вони вмирають у розквіті сил. Сьогодні, коли вже більше року триває повномасштабна війна, у нашій пам’яті щодня зринають трагічні спогади.
Саме у цей день, 17 квітня, особливо сумно й невимовно боляче родині Антонових із с. Ялтушків. Рік тому, обороняючи Україну від підступного ворога, загинув Віктор Антонов. Рана, яка ніколи не загоїться. Спільна рана для нашої зболеної України.
Антонов Віктор Федорович народився 3 лютого 1977 в с. Ялтушків. Там же закінчив школу. Вступив до Політехнічного інституту. Після його закінчення пішов служити. Проживав своє мирне життя, зі своїми злетами та падіннями, як усі українці.
Капітан, помічник начальника штабу - начальник розвідки штабу окремої механізованої бригади, люблячий син, чоловік і батько, служив і захищав свободу українців з 2014 року. Віктор загинув, героїчно визволяючи побратимів з ворожої засідки.
За словами побратима, який був у момент смерті поруч: «Віктор та його група розвідки мала вивести нас із зони вогню, попереду нього мав бути інший хлопець з його групи, але він сказав йому стати позаду, в результаті ми потрапили в засідку і він отримав поранення несумісні з життям. Вся група врятувалась завдяки йому, а він героїчно віддав життя за свою країну і побратимів»
Указом Президента України №281/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Віктор Антонов був справжнім героєм свого народу, який віддав своє життя за нашу свободу та незалежність.
Його загибель стала великою втратою для всієї громади та не стихаючим болем для рідних і близьких. Пам'ять про Віктора назавжди збережеться у серцях тих, хто знав його та поважав за його мужність і силу духу. Він залишив нам яскравий приклад справжньої любові до Батьківщини та готовності боротися за неї до останнього подиху.
Велика жертва та відданість Віктора завжди повинні бути в нашій пам'яті та служити прикладом для наступних поколінь. Зараз, коли наша країна переживає складні випробування, нам важливо постійно пам'ятати про тих, хто героїчно стоїть на захисті нашої держави та нашої свободи.
Нехай пам'ять про Віктора Антонова зміцнює нашу віру у силу єдності та патріотизму!
Вічна пам’ять та слава Герою! Слава Україні!
