В УКРАЇНІ ПОГІРШУЄТЬСЯ СИТУАЦІЯ ЗІ СКАЗОМ
В Україні у 2024 році вдвічі зросла кількість випадків сказу тварин, незважаючи на те, що службою проводиться вакцинація домашніх тварин, пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин, моніторинг епізоотичного стану, систематичне обстежування угіддь, де мешкають дикі тварини тощо. Причина одна – у зв’язку із воєнним станом обмежені можливості виконання комплексу заходів щодо боротьби зі сказом, зокрема неможливість регулювання чисельності червоної лисиці та бродячих тварин в мисливських угіддях через заборону полювання. Це робота не одного відомства, а співпраця Держпродспоживслужби, місцевих громад, волонтерських організацій, лісових господарств та мисливських об’єднань. Найчастіше в дикій природі хворіють, які є головним резервуаром та поширювачем вірусу сказу. У хворих лисиць спостерігається не притаманна поведінка, зокрема втрачається страх, в результаті чого хвора тварина заходить на господарське подвір’я. У разі контакту з домашньою твариною в останньої відбувається зараження. Також вовки, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші тварини є переносниками захворювання.
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Ознаки сказу у тварин дуже різноманітні. Найбільш характерні - слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді ознаки можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій. Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети через спотворення апетиту. Голос - пропадає. Собака стає дратівливою, відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря. У неї підвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з'являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх. Найбільш небезпечна інша форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо.
Найпростіший захист – уникнення контакту з інфікованими тваринами. Не чіпайте їх і, за можливості, уникайте зон, де вони можуть мешкати. Адже, наприклад, зграї диких собак можуть захищати свою територію і напасти першими. Близько 40% жертв укусів імовірно здичавілих собак — діти віком до 15 років. Роз’яснюйте дітям про необхідність уникнення контактів з дикими та безпритульними тваринами.
У разі виявлення захворювання у домашньої тварини шанси виживання є нульовими. Тому що ліків від захворювання на сказ в світі не існує. В даному випадку, вже пошкоджена центральна нервова система і перебіг захворювання закінчується тільки летально.
Також, у разі виявлення захворювання, відповідно до Інструкції "Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин", за поданням Держпродспоживслужби рішенням місцевої ДНПК оголошується неблагополучним населений пункт або його частини щодо цього захворювання, вводяться карантинні обмеження і розробляється план заходів з ліквідації сказу.
У неблагополучному пункті фахівці Держпродспоживслужби здійснюють огляд тварин, щеплюють їх проти сказу, виявляють хворих та підозрілих на зараження сказом тварин.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною, чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки. Тільки вчасно наданий комплекс антирабічної допомоги може вберегти постраждалих людей від смертельних наслідків, що наступає в 100 % випадків.
Першочергово, у разі підозри на сказ, власник повинен ізолювати тварину, використовуючи рукавички, спецодяг та окуляри. По-друге, зателефонуйте в лікарню ветеринарної медицини Держпродспоживслужби або до територіального органу Держпродспоживслужби. Встановлюється 10-денний нагляд за твариною.
Пам`ятайте! Сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Нехтування та байдужість до проведення щеплень тварин від сказу може призвести до захворювання та згодом загибелі тварин та стати загрозою здоров’ю людей!
Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини
Жмеринського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області
