ДОВГИЙ КОСТЯНТИН
На скронях кров... і ниють рани.
І сльози росами цвітуть.
Але сини Вкраїни-мами
Із неї скинули кайдани,
Хоч відійшли в далеку путь.
Довгий Костянтин Миколайович народився 6 січня 1976 році в селі Кошаринці Барського району. У шкільні роки став призером всеукраїнської олімпіади (з правознавства). 1994 року з відзнакою закінчив ЗОШ села Ялтушків, згодом — з «червоним дипломом» Харківську юридичну академію, слідчо-кримінальний факультет.
Працював помічником начальника штабу полку ДАІ (м. Хмельницький), з часом перейшов у слідчі. Звільнився в запас у званні старшого лейтенанта міліції, працював юристом на хмельницькому заводі «Катіон».
В лютому 2015 року добровольцем пішов на фронт, після війни мав бажання повернутися до поліції. Боєць диверсійно-розвідувальної групи 7-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».
17 липня 2015 року диверсійно-розвідувальна група, у складі якої діяв Костянтин, під час виконання бойового завдання з розвідки біля Верхньоторецького Ясинуватського району, потрапила під мінометний обстріл терористів. Одного з бійців підрозділу було поранено, тому Костянтин залишився прикривати відхід товаришів та евакуацію пораненого. В ході бою, біля Костянтина Довгого розірвалася міна, він загинув від множинних поранень.
У Костянтина залишився син Богдан.
Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ми завжди будемо пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя та незалежність України.
Низький уклін та безмежна вдячність нашому Герою за захист рідної землі та майбутніх поколінь.
Вічна і світла пам’ять...
Герої не вмирають!
