Гора Бони Сфорци (локація першого замку м. Ров, XIV ст.)

Гора Бони Сфорци (локація першого замку м. Ров, XIV ст.)

У період з 1345 до 1351 року сини русько-литовські князі Коріатовичі прийшли на Поділля. Ольгерд, великий князь литовський, виділив Поділля в окреме князівство і передав у феодальне володіння племінникам - князям Юрію, Олександру, Костянтину і Федору Коріатам, які близько 1380 р. збудували замок з подвійними дерев'яними стінами з вежами на березі річки Ров, насипавши для цього великий штучний насип. У 1430 році, після смерті останнього представника сім'ї Коріатовичів, Ровський замок перейшов до Королівства Польського.

У 1452 р. татари захопили і зруйнували замок в Рові, взяли в полон жителів й старосту Стогнева Рея з сім'єю.

Після чергових навал татар на Поділля замок постійно відновлювали. Казимир Ягелончик дозволив старості Андрію Одровонжу (1456) викупити Ров з його околицями від спадкоємців Рея. Король Сигізмунд І дав (1532 р) привілей Рову і Сатанову, з усіма належними до них місцевими жителями, звільнення на 8 років від податків та інших зборів у зв'язку з спустошенням від татар.

У 1533 році до Ровського замку прибула Польська королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом. Викупила землі Рова і околиць та наказала збудувати нову фортецю на протилежному березі річки. На місці старого замку виникло поселення Горний Бар або Чемериси.

Автор фото: Сергій Попік