ГАЛКІН ВОЛОДИМИР
Галкін Володимир Вікторович — солдат, механік водій оператор відділення розгородження взводу розгородження роти в/ч А4785. Позивний «Шустрий».
Його життєвий шлях почався 22 лютого 1987 року під яскравим сонцем Херсонщини, у місті Генічеськ. Разом із молодшим братом Євгеном він виростав у простій, працьовитій родині: мати, Лариса Анатоліївна, працювала у школі, а батько, Віктор Миколайович, знав ціну кожному кілометру доріг, працюючи водієм.
Згодом родина переїхала до села Петрівка, де Володимир закінчив школу. Його завжди тягнуло до техніки, він відчував «душу» механізмів, тому після 9 класу, у 2002 році, став студентом Генічеського училища №17. Спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів стала не просто фахом, а покликанням.
У 2005 році доля привела родину на Вінниччину, до дідуся й бабусі у село Балки Барського району. Саме звідси почався його військовий гарт. У 2006 ріці - служба у військовій частині А1119 на посаді такелажника. Армія навчила його дисципліни та відповідальності, які згодом стали його життєвим кредо.
Після служби Володимир не боявся жодної роботи. Будівництва, ремонти, кропітка праця у теплицях — він брався за все, щоб розбудовувати життя. Працював водієм у приватних підприємців, майстерно керуючи автівками, як колись його батько. Друзі та рідні згадують його як людину з тихим характером, але з великими планами. Володимир завжди знав, до чого прагне, і впевнено йшов до своїх цілей.
Коли над Україною нависла темна хмара великої війни, Володимир не зміг стояти осторонь. У серпні 2024 року він змінив цивільну автівку на броньовану машину розгородження. Став солдатом, механіком-водієм-оператором роти в/ч А4785. Його позивний «Шустрий» говорив сам за себе: він завжди був першим там, де потрібно прокласти шлях для побратимів.
Пройшовши навчання в Одесі та Кам’янці-Подільському, Володимир вирушив на Сумщину. Він очищав рідну землю від смертоносного заліза, даруючи безпеку іншим.
Його земний шлях обірвався весняного дня 19 квітня 2025 року. Між населеними пунктами Тростянець та Боромля Охтирського району ворожий FPV-дрон вцілив у машину воїна. Володимир Галкін загинув миттєво, виконуючи бойове завдання до останнього подиху.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Володимир Галкін нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він залишився у пам’яті як людина честі, спокійний воїн із незламною волею. Його плани залишилися недописаними, але його подвиг вписаний золотими літерами в історію нашої Незалежності.
Світла пам’ять Герою. Вічна шана «Шустрому»!
