БАТАРЕЙКИ ТА КРИШЕЧКИ З КОРИСТЮ ДЛЯ ГРОМАДИ
Впродовж двох місяців громадська організація «Актив.Бар» здійснювала збір пластикових пляшок для реалізації чергової ідеї з покращення нашого міста. Одним з пунктів збору посудини була й редакція газети «Барчани», тому ми просто не могли не написати про суспільно-корисну ініціативу.
Те, що батарейки небезпечні для навколишнього середовища – загальновідомий факт. Але мало хто вникає в екскурс проблеми. Отож, пропонуємо розібратись разом з нами. Перш за все, потрібно почати з того, що за неодноразовими дослідженнями вчених з Агентства охорони навколишнього середовища Сполучених Штатів Америки стало зрозуміло, що на частку батарейок припадає понад 50% токсичних викидів з усіх побутових відходів. При цьому батарейки становлять 0,25% від усіх викидів. У використаних батарейках міститься ртуть, кадмій, магній, свинець, нікель, цинк. Вони забруднюють шкідливими компонентами близько 400 літрів води і 20 квадратних метрів ґрунту. Після того, як люди викидають відпрацьовані батарейки у відро для сміття, вони, як наслідок, потрапляють на міські звалища. Оскільки, на жаль, більшість полігонів для сміття не оснащені захистом фільтрації від шкідливих домішок і важких металів, тому усі вищезгадані речовини потрапляють у ґрунтові води, які контактують з городами та полями, а далі, разом з продуктами харчування отрута прямує до наших з вами організмів.
Ртуть, наприклад, називають «металом смерті». Вона викликає таку кількість захворювань, що мабуть не вистачить багатотомника аби перерахувати їх усіх. З найбільших страшилок є те, що сама ртуть менш токсична, аніж її сполуки, а у випадку з батарейками мова йде саме про сполуки).
Найстрашніше те, що ртуть на організм діє безсимптомно. В організмі починаються незліченні незворотні процеси: запаморочення, головний біль, запалення ясен, випадання волосся, безсоння, порушення концентрації уваги. Через час порушується мова, розвивається нервозність, стан страху, сонливість, зменшується число білих кров'яних тілець - все це свідчить про зниження імунітету. При такому стані навіть сама незначна інфекція призводить до погіршення стану здоров’я. Наслідки отруєння ртуттю можуть подекуди стати навіть фатальними. Ще один хімічний елемент, кадмій, вражає роботу кожного органу в організмі, блокує роботу ферментів, здатний спровокувати рак легенів.
Свинець потрапивши в організм людини поступово руйнує нервову систему. Небезпечні речовини зосереджуються в лейкоцитах і еритроцитах, а також в білках плазми крові. Накопичена отрута може не турбувати людину роками і лише згодом дати про себе знати.
Можливо комусь на перший погляд здасться, що від того, що до смітника разом з іншими відходами потрапить одна чи дві батарейки нічого не зміниться. Але активісти з громадської організації «Актив.Бар» та ініціативної групи велосипедистів «veloБар» вважають інакше.
Роман Олійник розповів: «Ідея долучитись до справи виникла спонтанно. Таку задумку зустрів минулої зими у фейсбуці та приніс на «ЕкоПікнік» керівник спільноти велосипедистів Аркадій Казік. Під час заходу проводились майстер-класи та «лайфхаки», користуючись якими можна зробити свій невеличкий внесок в збереження екології. Тоді ми обговорювали вторинне використання речей, адже у нас в місті працює не так вже й багато пунктів прийому відпрацьованих батарейок. Один з найзручніших – це магазин «РЕС» (вул.Соборна,1). Але для міста з кількістю населення шістнадцять тисяч цього мало. Тому у нас народилась спільна ідея щодо об’єднання зусиль двох команд. Мета полягала у тому, щоб кожен мешканець міста мав змогу зручно для себе віддавати на утилізацію батарейки.
Ініціатива вже прижились у великих містах. Зокрема, тари для збору кришечок від пластикових пляшок і відпрацьованих акумуляторів чи батарейок розміщені у під’їздах Києва, Львову, Ужгороду, Харкова, Івано-Франківська, Миколаєва, Кривого Рогу, Одеси, Черкас, Чернігова. Також подекуди тари для збору поміщають у магазинах, навчальних закладах або ж інших досить велелюдних місцях. Підготовка тривала впродовж двох місяців. Ми кинули клич у соціальні мережі щодо збору пластикових пляшок. Вони повинні були бути чистими і не погнутими. Далі усе дуже просто: підготувались афіші для наклеювання, кілька годин з ножицями у руках і тара для збору готова. Після цього ми окреслили багатоквартирні будинки у нашому місті (а їх, до речі, близько дев’яноста) і поступово після роботи обходимо їх, паралельно інформуємо мешканців (щось на кшталт кампанії «від дверей до дверей») про те, яку шкоду несуть відпрацьовані батарейки, також розповідаємо усім, що кришечки з пластикових пляшок можна використовувати інакше.
Безпосередньо для утилізації батарейок в Україні є не так вже багато шляхів. Фактично є два варіанти: передати на державне підприємство «Аргентум» (Львів) або на завод у Франції (представником в Україні є ТОВ «Сігмас Еколоджі») через Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнську екологічну лігу в рамках кампанії «Батарейкам – утилізація!». Наразі ми розпочали з центральних вулиць міста, там де зосереджено найбільше багатоповерхівок: Соборна та Героїв Майдану. З часом плануємо охопити усе місто, поки обходимо під’їзди, але для приватного сектору теж будемо щось вигадувати. Також не можу не згадати про те, що надзвичайно приємний момент: після того, коли ми закинули у соціальні мережі перший пост про виконану роботу (тоді було обійдено лише два будинки) ми побачили позитивні відгуки від барчан і їхню готовність до співпраці. Так, наприклад, викладач Барського будівельного ліцею Галина Качуровська зацікавилась ініціативою. Ми надіслали їй макет афіші, а вона самотужки їх роздрукувала і поки готує тару для збору. Пані Качуровська планує організувати збір у власному будинку та у будівельному ліцеї. Також нею була внесена пропозиція розповсюджувати ініціативу серед сільської молоді.
Депутат Барської міської ради Анатолій Теплов, коли дізнався про ініціативу, також допомагав встановлювати тару для збору у своєму будинку. Загалом, ми бачимо чимало зацікавлених людей, а найголовніше те, що усі вони готові співпрацювати на благо громади міста».
У нижній частині афіш розміщені емблеми громадської організації «Актив.Бар» та ініціативної групи велосипедистів «veloБар». Якщо перші збирають, підготовлюють і встановлюють тару, то другі виконуватимуть не менш важливу роль – допомагатимуть опустошувати контейнери, адже хоч наше місто і маленьке, та швидко і мобільно дістатись з однієї частини в іншу значно зручніше за допомогою велосипеда.
Якщо з батарейками все більш-менш зрозуміло: шкідливі речовини забруднюють воду й повітря, а відповідно й організм людини, то з кришечками залишається невизначеність. Так для чого ж їх потрібно збирати? Даємо відповідь: зібрані кришечки будуть направлені для переробки. Побутує думка про те, що з них виготовляють протези, але це не зовсім так. Якщо вдаватись у деталі, то сучасні протези не можуть бути зроблені з поліетилену, проте у схемі протезування кришечки є необхідним елементом, адже вони збираються, здаються переробникам, а виручені кошти безготівково надходять на рахунок благодійного фонду і далі так само безготівково перераховуються тому, хто потребує допомоги саме в протезуванні.
Інна ТКАЧУК
P.S.: Також нагадуємо про те, що триває збір пластикових пляшок за наступними адресами:
- редакція газети «Барчани» (вул. Героїв Майдану, 6, Барська міська рада, третій поверх);
- магазин «Оріон» (вул. Героїв Майдану, 20, напроти БКТБ);
- підвал школи №4, ФОП Мельник Г. (вул. Героїв Майдану, 3).
