БОДНАР ОЛЕКСАНДР

Боднар Олександр Віталійович, позивний «Масик», навідник 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу штурмової роти.

Народився наш герой 9 червня 1972 року в мальовничому селі Ялтушків Барського району Вінницької області. Зростав він разом зі старшим братом Віктором у турботі та любові. Мати, Галина Броніславівна, працювала нянею в місцевому дитячому садочку. Батько, Віталій Якимович, був досвідченим електрозварювальником і працював із сільгосптехнікою.

 Після закінчення Ялтушківської школи у 1989 році Олександр вступив до Одеського морехідного училища. Згодом він відслужив строкову службу в армії у місті Балта. Його шлях продовжився за кордоном, де він працював, здобуваючи новий досвід. 

Саме у цей період Олександр створив сім’ю, в результаті у нього народився син Віктор. Але, на жаль, сімейне життя не склалося. Життя змусило Олександра повернутися до рідного села Ялтушків, бо важка хвороба батька потребувала його допомоги. 

З початком повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Олександр добровільно став на захист рідної країни, не вагаючись жодної миті. Спочатку служив у територіальній обороні Київської області, а вже з грудня 2023 року захищав Україну на найгарячіших напрямках Донецької області. Це був хоробрий воїн, який знав, за що бореться.

5 березня 2024 року під час виконання бойового завдання Олександр Боднар загинув від поранень, отриманих у результаті мінометного обстрілу. Це сталося під час запеклих боїв у населеному пункті Бердичі Покровського району Донецької області.

14 березня з хоробрим воїном попрощалися, поховали його у рідному селі Ялтушків.

Світла пам'ять про мужнього захисника Олександра Боднара назавжди залишиться в серцях його рідних, друзів та побратимів.

Йдуть найкращі сини України…Вічна слава та шана Герою!