ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ
Громадо, розривається серце від болю, який неможливо виміряти жодними словами. У нашу спільну домівку знову постукала чорна, важка звістка... На щиті, до рідного Бару, повертається наш ангел-охоронець, зовсім молодий, світлий і відважний Воїн.
Його земна стежка завершилася занадто рано, але тепер молодший сержант Косий Тарас Вікторович триматиме небо над нами у лавах небесного воїнства.
Йому було лише 29 років. Уся молодість, плани, мрії - все було віддане в жертву заради того, щоб ми з вами могли бачити новий день. Як командир відділення радіоелектронної боротьби, Тарас щодня тримав небо над своїми побратимами, закриваючи їх від ворожих дронів.
У березні цього року під селом Синиха Харківської області він прийняв свій останній, найважчий бій, де отримав важке поранення. Понад два місяці лікарі в Ужгороді робили неможливе, а рідні молилися про диво. Але 4 червня серце нашого захисника зупинилося назавжди. Його земна боротьба завершилась.
Висловлюємо найглибші співчуття родині, друзям та побратимам Тараса. Низький уклін тобі, сину України. Спи спокійно, наш Захиснику. Твій подвиг назавжди вписаний в історію нашої свободи.
Світла, вічна пам’ять Герою!
