НАВІКИ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ: ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШОК ЗАГИБЛИМ ВОЇНАМ
16 березня на території Барського ліцею №2 відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок Роману Белінському та Віталію Навроцькому – учням школи, учасникам російсько-української війни, які героїчно загинули, захищаючи рідну землю.
Роман Белінський: Лицар із серцем, що любило волю
Роман був людиною незвичайної долі. Його життя нагадувало красиву історію про шляхетність: хлопець із нашого міста, який зумів підкорити елітні іподроми світу. Він тренував коней самої королеви Єлизавети II в Англії, здобував нагороди на міжнародних змаганнях, був кандидатом у майстри кінного спорту. Але його справжня велич проявилася не в кубках, а в людяності.
Коли почалася велика війна, Роман першим ділом рятував тих, хто не міг захиститися сам - вивозив коней під обстрілами, волонтерив. А потім змінив спортивне спорядження на камуфляж десантника. «Мамо, я повернусь і обов’язково їх заберу», - сказав він, залишаючи вдома своїх улюблених собак. 19 липня 2022 року на Донеччині серце «вершника», що понад усе любив життя і свою родину, зупинилося під час бойового завдання.
Віталій Навроцький: «Фантазьор», який мріяв про мир для сина
Віталій, наш «Фантазьор», був світлом для своєї родини. Єдиний син, опора для матері, люблячий чоловік і батько, який понад усе на світі пишався маленьким сином Богданом. Його позивний говорив сам за себе: навіть у пеклі війни він залишався мрійником, вірив у краще і вмів підтримати побратимів добрим жартом.
Він обрав небезпечний шлях сапера - роботу, де немає права на помилку. Віталій пройшов крізь найгарячіші точки: АТО, Соледар, Харківщина. Він загинув у символічний і трагічний день - 24 серпня 2024 року, на День Незалежності, захищаючи волю держави під ударами ворожих дронів. Довгі місяці невідомості, надії та молитов завершилися гіркою звісткою… Тепер він навіки в строю.
Вони були різними, але їх об’єднало одне - жертовна любов до своєї землі.
Сьогодні ці меморіальні дошки стануть не просто частиною стіни ліцею. Вони стануть уроком мужності для кожного учня, який проходитиме повз. Кожен погляд на ці обличчя - це нагадування про ціну нашої свободи.
Низький уклін матерям, дружинам та дітям наших Героїв. Ваш біль - це біль усієї громади. Ваша гордість - це гордість усієї нації.
Вічна пам’ять Роману та Віталію. Ви в наших серцях, поки ми дихаємо.
