ВТРАТА БАРСЬКОЇ ГРОМАДИ
Бувають люди, чия мужність не потребує гучних слів, бо вона вписана в кожен день їхнього життя.
Барська громада знову у жалобі - ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого захисника, штаб-сержанта ЛУК’ЯНОВА Олега Петровича, 1977 р.н.
17 лютого 2026 року серце воїна зупинилося. Воно не витримало багаторічної напруги, втоми від заліза та безсонних ночей, але до останнього удару воно було сповнене любові до своєї землі та своєї родини.
Олег Петрович не чекав особливого запрошення, щоб захищати дім. Уродженець Жмеринки, він став на захист України ще у далекому 2014 році. Пройшов найгарячіші точки, тримав небо на Херсонському та Донецькому напрямках. Як старший технік вогнеметної роти батальйону РХБЗ в/ч А5025, він знав ціну безпеки та вірності обов’язку.
Його історія з нашим містом - це історія про долю. Саме війна звела його з коханою дружиною, жителькою м. Бар, теж військовою. Попри те, що народився він у Жмеринці, саме наша громада стала для нього домом, куди він поспішав у кожну вільну хвилину.
Висловлюємо найщиріші співчуття родині, дружині, доньці, побратимам та всім близьким Олега Петровича.
Низький уклін штаб-сержанту за кожен світанок, який ми зустріли завдяки його службі.
Світла пам’ять. Спочивай з миром, воїне.
